я зайшла, щоб тобі сказати,
що між нами кінець. я не жартую,
каже вона – це все.
я сиджу на дивані й дивлюся, як вона
поправляє своє довге руде волосся перед
дзеркалом у мене
в спальні.
вона збирає його у пучок,
підіймає майже на маківку,
і дозволяє піймать її
погляд –
потім розпускає волосся
дає йому впасти собі на лице.
ми йдем у ліжко, без жодного слова
я тримаю її зі спини
рукою держу за шию
торкаюсь її рук і зап’ясть
і доходжу до ліктів,
не далі.
вона встала і каже:
тепер уже точно все,
хватить. ну,
я пішла.
я підіймаюсь і проводжаю
її до дверей.
обернувшись у дверях,
вона каже:
купи мені якісь туфлі
на високих підборах
на тоненьких шпильках,
чорні високі туфлі.
нє, хай будуть
червоні.
я дивлюсь, як вона йде по доріжці
обабіч ростуть дерева
у неї красива хода
і коли молочай зблиснув росою
на сонці,
я зачиняю двері.